Будемо захищати кожну дівчину, що повертається додому

Коли кажуть «козацькому роду нема переводу» то перед очима не лише мужні воїни з оселедцями, а й відважні дівчата. Ті, що не дивлячись ні на які перепони, продовжують кохати, народжувати дітей під обстрілами, чекати та вселяти надію у наших героїв.

Доки мережі повняться знімками вщент розбитого торговельного центра та інших цивільних споруд, наші україночки повертаються з-за кордону. Бо серце тут, вдома.

Вже декілька моїх знайомих, що виїхали на початку війни, повернулися. Попри страх, тривогу та невизначеність. Тішуся, що можливість виклику ГШР трохи заспокоює дівчат. Бо до вибухів ми потроху звикаємо, а до небезпеки, що стукає у двері – ніяк.

Дівчатка, ми поряд, дзвоніть якщо що!